Визначення вартості капіталу з урахуванням фактору часу

Вартість капіталу — це ціна, яку корпорація має платити за залучення коштів інвесторів і кредиторів як джерел фінансування. Вона визначається процентною ставкою, яку необхідно сплачувати за використання капіталу. З погляду корпорації це мінімальна ставка доходу, яку мають принести інвестиції, щоб можна було розрахуватися з інвесторами і кредиторами.

В основу оцінки вартості капіталу і рішень з інвестування капіталу покладена концепція зміни вартості грошей у часі. Вона містить комплекс фінансових розрахунків, пов’язаних з нарахуванням простих і складних відсотків, визначенням майбутньої вартості (Future Value — FV) інвестицій, теперішньої вартості (Present Value — PV) майбутніх грошових потоків, оцінкою звичайних і безстрокових (довічних) ануїтетів (однакові за розміром платежі через рівні періоди часу), визначенням чистої теперішньої вартості (Net Present Value — NPV) і внутрішньої норми прибутку (Internal Rate of Return — IRR) інвестиційних проектів.

Оцінка простих акцій.

Грошові доходи власника простої акції мають дві форми:

• дивіденди у грошовій формі;

• дохід (або збиток) від приросту (зниження) курсу акції.

Зазвичай інвестори сподіваються одержати дохід в обох формах. Тоді норму дохідності (процентна ставка) r, яку інвестор очікує в наступному році, визначають за формулою

                                                                                       (8.9)

де D1 — очікуваний дивіденд на акцію; P1 — очікувана ціна акції вкінці першого року; PVa — теперішня вартість акції.

Якщо відома очікувана норма дохідності інших акцій з аналогічним ступенем ризику, а також є прогноз щодо розміру дивідендів і зміни ціни акцій, можна обчислити теперішню вартість акції:

                                                                            (8.10)

Загальна формула для визначення теперішньої вартості акції така:

                                                                       (8.11)

де T — тривалість періоду, років; Dt — дивіденди t-го року;

- сума дисконтованих дивідендів з першого по Т-й рік;

PT — очікувана ціна акції наприкінці року Т.

Акції не мають встановленого терміну обігу, загалом вони вічні. У цьому разі Т означає нескінченність, і теперішня вартість очікуваної майбутньої ціни наближатиметься до нуля і може не враховуватися в розрахунку теперішньої вартості

Тоді формула (8.11) спрощується до формули довічної ренти (довічного ануїтету) — (8.8). За цією ж формулою розраховують ціну привілейованої акції.

Визначення ціни облігації. Грошовий потік облігації, за якою щороку сплачується фіксований дохід (певний відсоток від номінальної вартості), складається з цих щорічних виплат (ануїтету) протягом терміну обігу облігації і виплати її номінальної вартості при погашенні. Тому ціна облігації визначається як теперішня вартість цього грошового потоку:

                                                (8.14)

де PVA — теперішня вартість щорічних виплат доходу за облігацією;

PVN — теперішня вартість номінальної вартості облігації;

A — фіксований щорічний дохід (ануїтет);

T — кількість років обігу облігації;

N — номінальна вартість облігації;

r — ринкова процентна ставка за борговими зобов’язаннями.