Розробка варіантів розвозу місцевих вагонів на дільниці

Необхідно вибрати два варіанти організації місцевої роботи на дільниці. Кількість збірних поїздів уже розрахована. Таким чином, першим варіантом може бути варіант із визначеною кількістю збірних поїздів. Їх взаємне розташування на графіку руху поїздів залежить від співвідношення парного та непарного вагонопотоків. Існуючі схеми прокладання збірних поїздів дозволяють встановити їх раціональне розташування на сітці графіку. Якщо (n₁+ n₄)>( n₂+ n₃), то збірні поїзди прокладаються за схемою а, а коли ( n₂+ n₃)>(n₁+ n₄) – більш ефективною є схема б (рис. 1.4). Вибрана схема може бути рекомендована як перший варіант розвозу місцевих вагонів.

 Мінімальний інтервал між прибуттям на технічну станцію та відправленням зустрічного поїзда повинен відповідати часу для виконання вантажних операцій і маневрової роботи Т_ван з вагонами, які відчепленні на першій від неї проміжної станції.

ходов

схема а                                                             схема б

Рис. 1.4 Схеми розташування збірних поїздів на графіку

Графік прокладання поїздів повинен відповідати оптимальному способу організації місцевої роботи, при якому забезпечуються:

− мінімальний простій вагонів на проміжних і технічних станціях, які обмежують дільницю;

− дотримання встановленої тривалості неперервної роботи локомотивних бригад;

− найменше можливе в даних умовах знімання пропускної спроможності місцевими поїздами.

Вибір другого варіанту потребує творчого аналізу структури вагонопотоків на дільниці. Можливі такі варіанти:

− залишити ту ж кількість збірних поїздів, але змінити їх взаємне розташування на сітці графіку;

− використати для розвозу місцевих вагонів крім збірних поїздів також і вивізні поїзди;

− упровадити на дільниці диспетчерські локомотиви й одночасно скоротити кількість зупинок збірних поїздів і їх тривалість;

− організовувати опорні проміжні станції, на яких повинні бути маневрові локомотиви;

− при наявності двох і більше збірних поїздів в одному напрямку їх зупинки для роботи можуть плануватися через одну станцію, що підвищує дільничну швидкість збірних поїздів.

Можливі й інші варіанти розвозу місцевих вагонів. Для кожного варіанту складається добовий план-графік місцевої роботи, на якому вказується час прибуття та відправлення поїздів, кількість вагонів, які відчіпляються та причіпляються по кожній проміжній (опорній) станції (рис. 1.5).

Рис. 1.5 План-графік місцевої роботи дільниці К-О

Збірні та вивізні поїзди прокладаються по більш вигідній схемі, переважно у світлий час доби. При призначенні двох і більше поїздів одного напрямку, для обслуговування дільниці, інтервал між ними повинен бути більше або дорівнювати часу виконання вантажних операцій з урахуванням маневрів. В процесі розробки графіка руху збірних і вивізних поїздів необхідно уникати випадків одночасного (або з невеликим проміжком) прибуття потягів зустрічних напрямків на одну проміжну станцію. Це ускладнює маневрову роботу, вимагає більшого числа колій для її виконання, може вплинути на пропуск вантажних і пасажирських поїздів через станцію, сприяє збільшенню простою вагонів в очікуванні виконання вантажних операцій, неритмічності вантажної роботи протягом доби.

На графіку місцевої роботи для кожної проміжної станції необхідно розрахувати основні кількісні й якісні показники місцевої роботи: вагоно-години простою (nt_пр), кількість місцевих вагонів (n_м), кількість вантажних операцій (U_н+U_в), простій місцевого вагону на станції (t_м), простій вагону під однією вантажною операцією (t_ван).

1.6 Розрахунок експлуатаційних показників по варіантам організації місцевої роботи

Для двох варіантів на дільниці необхідно розрахувати основні показники місцевої роботи, які використовуються при техніко-економічних розрахунках.