Суд Європейських спільнот – European Court of Justice (ECJ)

Суд ЄС покликаний захищати право. Цей найвищий орган правосуддя ЄС, розташований у Люксембурзі, існує з моменту заснування ЄСВС у 1952 році та являє собою судову владу ЄС.

До складу Суду ЄС входять по одному судді від кожної країни-члена. Суддям, які висуваються за спільною згодою урядами країн-членів на термін у шість років, допомагають вісім генеральних адвокатів. Їх незалежність є гарантованою.

Оскільки основним завданням Суду ЄС є захист права, він має стежити за дотриманням права ЄС, за коректним тлумаченням і застосуванням договорів. Тим самим забезпечується рівність всіх країн-членів ЄС перед європейським законодавством.

Для того, щоб покращити правовий захист громадян і бути в змозі опрацьовувати зростаючу кількість позовів, 1988 року, на допомогу Суду ЄС було створено Суд першої інстанції (СПІ). Суд першої інстанції підпорядковується Суду ЄС і опікується, передусім, правовими питаннями в окремих сферах, наприклад, якщо йдеться про позови приватних осіб і підприємств або про питання в галузі конкурентного права. 2004 року Суду першої інстанції була підпорядкована судова палата – Суд публічної служби. Він опікується виключно правовими суперечками між Спільнотою та її службовцями й покликаний полегшити роботу Суду ЄС та СПІ.

 

Шенгенська зона – Schengen–area

У 1985 році п’ять країн-членів ЄС домовилися про полегшення пасажирського руху між своїми державами. На їхніх внутрішніх кордонах було скасовано особистий контроль. І навпаки – їхні зовнішні кордони почали контролюватися більш ретельно. Таким чином виникла зона без кордонів, названа Шенгенською зоною. З початку 2008 року до Шенгенської зони входять всі країни ЄС (крім Великої Британії та Ірландії), а також Ісландія та Норвегія. Отже, Шенгенська зона межує з Україною. Посилений контроль на зовнішніх кордонах ЄС спрямований не проти України, а є логічним наслідком розширення Шенгенської зони.

 

ДОГОВІРНО-ПРАВОВА ОСНОВА, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ Й ІНСТИТУТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА ЄС

 

Угода про партнерство та співробітництво (УПС)

УПС підписана 16.06.94, набула чинності 1.03.98, термін дії – 10 років.

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС носить назву “Угода про асоціацію” між Україною та ЄС. На період до укладення Угоди про асоціацію щороку автоматично продовжується чинність УПС.

Інститути співробітництва

Саміт Україна – ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі:

- глави держави або глави уряду країни, що головує в ЄС,

- Голови Європейської Комісії (ЄК),

- Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.

Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі:

- міністра закордонних справ країни, що головує в ЄС,

- члена ЄК з питань зовнішніх зносин,

- Високого Представника ЄС з питань спільної зовнішньої і безпекової політики.

Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва.

Комітет парламентського співробітництва.

Також здійснюються регулярні консультації Україна – Трійка ЄС та постійні експертні консультації. Загалом, щорічно між Україною та ЄС відбувається понад 80 офіційних зустрічей та консультацій на високому експертному рівнях.