Зміни щодо основних інституцій ЄС

Європейська Рада

Лісабонська угода надає Європейській Раді статус Інституції ЄС. Ще одне нововведення стосується посади Президента Ради: термін виконання його обов’язків триватиме не півроку, а два з половиню роки. Крім цього, він висуватиметься не за принципом ротації, а обиратиметься главами держав і урядів.

Європейська Рада, що в майбутньому збиратиметься щонайменше чотири рази на рік, держить право на висунення кандидатури Президента Європейської Комісії та на призначення Верховного представника зовнішньої та безпекової політики.

Рада Європейського Союзу

Найбільших змін в Раді міністрів зазнає процедура ухвалення рішень. Починаючи з 2014 року, майже всі рішення, без виключення, мають ухвалюватися за принципом подвійної більшості. Подвійна більшість означає, що мають голосувати щонайменше 55% всіх країн-членів ЄС. Водночас вони мають представляти понад 65% населення ЄС.

Принцип одностайного голосування, коли кожна країна-член може накласти на рішення вето, стосуватиметься тільки таких галузей, як податки, оборона, зовнішня політика й соціальна безпека.

Головування в Раді міністрів триватиме, як і раніше, півроку, за винятком Ради міністрів закордонних справ.

Європейська Комісія

Європейська Комісія має бути зменшена. З 2014 року лише дві з трьох країн-членів матимуть у ній свого комісара. Тобто замість 27 Комісія матиме лише 18 комісарів. Буде запроваджено процедуру ротації, яка забезпечуватиме подальшу рівноправність усіх країн-членів ЄС.

Європейський Парламент

Кількість депутатів ЄП у майбутньому буде обмежена щонайбільше 750 парламентарями. Навіть у разі прийняття до ЄС нових членів, кількість мандатів залишиться незмінною. Кожна країна матиме відрядити до ЄП щонайменше 6 і щонайбільше 96 парламентарів. При цьому посада Президента парламенту не рахуватиметься, оскільки в майбутньому він не матиме права голосу.

Крім того, будуть розширені права ЄП. В законотворчому процесі процедура спільного прийняття рішень стане стандартною процедурою, що поставить ЄП на один щабель із Радою міністрів. У бюджетних питаннях ЄП так само, як і Рада міністрів, матиме право голосу. Зрештою, ЄП одержить право на затвердження Єврокомісії та Верховного представника зовнішньої та безпекової політики, а також повноваження на вибори Президента Єврокомісії.

Верховний представник зовнішньої та безпекової політики

Створення посади Верховного представника зовнішньої та безпекової політики є одним із найважливіших інституційних нововведень Лісабонської угоди. Верховний представник буде призначатися Європейською радою на п’ять років і забезпечуватиме більшу послідовність у реалізації СЗБП.

Власне кажучи, Верховний представник представлятиме два відомства: з одного боку, він буде Уповноваженим Ради міністрів з питань СЗБП, з іншого, Віце-президентом Єврокомісії із зовнішніх відносин. Як Уповноважений з питань СЗБП він голосуватиме в Раді міністрів закордонних справ і представляти ЄС та СЗБП на міжнародному рівні.

Інші інституційні нововведення

Угоди

Чинні на сьогодні положення стосовно Європейського центрального банку та Рахункової палати залишаються без істотних змін. І навпаки: поле діяльності Суду ЄС буде значно розширене.

Нововведенням є посилення ролі національних парламентів. Хоча вони й не увійдуть до структури Євросоюзу, їхня роль щодо його роботи значно підвищиться.

Крім того, вперше буде врегульовано можливість виходу з ЄС на договірній основі, а також реалізацію громадянських ініціатив.