Методи контролю і самоконтролю

Остання група методів навчання, які є складовим елементом процесу навчання, – це методи контролю і самоконтролю. Наявність цієї групи є обов’язковою, тому що вона дає досить повну картину всього процесу навчання військовослужбовців, сприяє виявленню рівня дійсних досягнень воїнів у навчанні, з’ясуванню недоліків цього процесу і шляхів їх подолання, внесення певних необхідних коректив у цей процес, надає військово-дидактичному процесу логічно, змістовно, організаційно і методично завершеного вигляду. Глибока характеристика основних видів контролю і самоконтролю надається у підрозділі 2.5 нашого посібника.

Отже, ми охарактеризували такі традиційні методи навчання: 

1. Усне викладання навчального матеріалу.

2. Обговорення навчального матеріалу.

3. Показ.

4. Практичні методи.

5. Самостійна робота тих, хто навчається.

6. Методи контролю та самоконтролю в навчанні.

Таким чином, офіцери (сержанти) мають достатньо міцний арсенал як загальних, так і специфічних методів навчання військовослужбовців. Під час їх використання необхідно враховувати психолого-педагогічні закономірності процесу навчання воїнів, характер і зміст бойової та гуманітарної підготовки й конкретного предмета, сучасні організаційні, методологічні та методичні вимоги до організації та здійснення військово-дидактичного процесу, конкретні вимоги до підготовки відповідних військових підрозділів і фахівців, наявність дидактичної інфраструктури у військовій частині, рівень підготовленості суб’єктів навчання та інші об’єктивні та суб’єктивні умови. Зрозуміло, ніякий окремо взятий метод не розв’язує всіх проблем, якщо не використовується творчо, у взаємозв’язку з іншими методами, з урахуванням конкретних суб’єктивних та об’єктивних законів та закономірностей організації цього складного і змістовного соціально-педагогічного процесу.

Отже, традиційні методи навчання військовослужбовців характеризують змістовно-процесуальний чи внутрішній бік процесу навчання, а зовнішній організаційний бік визначають форми навчання.