Прерії Північної Америки та їх характеристика.

Прерії (від франц. prairie — луг) — степи Північної Америки, які займають центральну частину материка між Скелястими горами і р. Міссісіпі. Це великі безлісні простори помірного і субтропічного поясу, покриті трав'янистою рослинністю на родючих чорноземних і каштанових Грунтах. Виділяють високотравну прерію (з переважанням видів бородача, ковили і пирію тонкого) і низкотравну прерію (з бізоневою травою, типчаком тошо). Майже всі прерії розорані під сільськогосподарські культури, майже повністю зникли бізони, набагато менше стало койотів, лисиць та інших тварин.

На багато районів цих прерій випадає більша кількість опадів. Тут ростуть високі трави (часто 1,5 м у висоту, а деякі можуть перевищувати 3 м). Представлені в основному злаки, такі як високий бородань і лепехи блакитна. Невисокі трави займають сухі місцепроживання, розташовані на захід. Частка злаків тут значно менше, частіше зустрічаються цибулинні і кореневищні рослини, більш пристосовані до посухи. Більшу частину складає бізонова трава і злак, який ковбої називають «блакитна трава», які не перевищують 40 см і утворюють суцільні килими.

Злаки американських прерій пускають в грунт дуже щільні кореневища на глибину до 2 м. Через ці кореневища здатні пробитися лише стрижневі корені рослин, що належать до сімейства складноцвітих або Бобових, які дістають воду із ще більшої глибини і, таким чином, уникають конкуренції зі злаками.